Золоєв Тимур Олександрович народився 20 листопада 1931 р Орджонікідзе (Владикавказ).

У 1954 закінчив історико-філологічний факультет Північно-Осетинського університету.

1965 — режисерський факультет ВДІКу (майстерня науково-популярного кіно Б.Долина і Г. Шірокова).

Працював учителем на Уралі, потім в геологічній партії і на Свердловській кіностудії.

З 1965 року на Київській студії науково-популярних фільмів, зняв кілька картин, які були премійовані на різних МКФ і ВКФ: «Гімнаст» (1966), «Фехтувальники» (1967), «Шахтарські бувальщини» (1968), «Шахтарський характер» (1970), «Микола Амосов» (1971), «За і проти боксу» (1990)), «Земля моя, доля моя» (1999), «Ода ботаніки» (1999), «Шлях до себе. Григорій Усач. письменник «(2002)," Брати Коломийченко «(2004)," Друг мій Льонька «(2004)," Кому повідаю печаль «(2005)," Сергій Бондарчук. Родина «(2006).

З 1971 — режисер Одеської кіностудії.

З 2000 року — режисер Київської кіностудії документального кіно «Контакт».

Заслужений діяч мистецтв України (2000).

Лауреат премії им. М. В. Ломоносова АН СРСР (1973), премії ім. Ф. М. Соболева.

Фільмографія:

Режисер:

• 1992 Миленький ти мій…
• 1986 Скарга
• 1984 двох кроках від «Раю»
• 1983 Весна надії
• 1981 Очікування полковника Шалигіна
• 1980 Друге народження
• 1978-Де ти був, Одіссею?
• 1976 Відпустка, який не відбувся
• 1974 Блакитний патруль
• 1973 Щодня життя
• 1972 За твою долю

Сценарист:

• 1983 Весна надії
• 1976 Відпустка, яка не відбулася
• 1973 Щодня життя
  

Ролі в кіно:

• 1982 Час для роздумів: Тимур міліціонера
• 1976 Тимур і його команда: епізод

Призи та нагороди:

• «Гімнаст» — Перша премія на Всесоюзному фестивалю спортивних фільмів 1967 Москва; Перша премія МКФ короткометражних фільмів 1967 Оберхаузен; Перший приз Асоціації спортивної преси МКФ спортивних фільмів, Кортіна д`Ампеццо, 1967).
• «Фехтувальники» — Золота медаль і приз «Комсомольської правди» на II ВКФ спортивних фільмів; Почесний диплом журі МКФ спортивних фільмів, Кортіна д`Ампеццо, 1967).
• «Шахтарські бувальщини» — Срібна медаль за режисуру, Москва, 1968.
• «Шахтарський характер» — Перший приз на кінофестивалі в г. Жданове і Приз шахтарів Донбасу, нагорода на кінофестивалі фільмів про робітничий клас в г. Горьком, 1970.
• «Микола Амосов» — Ломоносовська премія II ступеня, 1973.